Вітамін Д: модна тенденція чи невід’ємна потреба для здоров’я!
Хочеться розпочати наш блог з групи жиророзчинних вітамінів, а саме з такого всім відомого і особливо сьогодні популярного вітаміну Д. Пандемія COVID-19 пробудила виражений інтерес до цієї речовини, запустила новий ряд досліджень і змінила наше уявлення про дану молекулу. Але чи все ми знаємо про нього? В нашому розумінні це сполука ,що виробляється під дією ультрафіолету у шкірі та регулює обмін кальцію. Однак є багато моментів, що впливають на його синтез. Виявляється ,що близько 78% населення планети страждає від дефіциту вітаміну Д, і чим північніший регіон проживання, тим більш виражена недостатність. Одяг, який ми носимо, пігментація шкіри, сонцезахисні креми, постійне перебування в закритому приміщенні – все це негативно впливає на його утворення. Важливе значення має навіть кут під яким ультрафіолетові промені попадають на шкіру. Тому у нашому регіоні сподіватись лише на інсоляцію не приходиться, оскільки кількість вітаміну, яка синтезується при цьому, є мінімальною.
Для повноти розуміння декілька слів про метаболізм та клінічну роль в організмі. Вітамін Д – це прогормон, що являє собою сукупність вітаміну Д2(ергокальциферолу), вітаміну Д3 (холікальциферолу) та їх різноманітних метаболітів. При попаданні в організм зв’язується з білком, переноситься в печінку, де трансформується в кальцидіол, який ми маємо можливість
лабораторно визначити в крові, а дальше в нирках за участі магнію перетворюється на кальцитріол. Це активна форма вітаміну, яка виконує основні ролі:
- підтримує нормальний рівень кальцію та фосфору в плазмі крові, що сприяє нормальній нервово-м’язовій передачі та мінералізації кісток. При дефіциті в ранньому дитинстві виникає рахіт, за рахунок остеомаляції та остеопенії з’являється проблеми викривлення хребта, може порушуватись прикус. Без вітаміну Д в кишечнику всмоктується лише 10-15% харчового кальцію і 60% фосфору;
- чинить виражену імуномоделюючу дію, яка пов’язана із здатністю вітаміну впливати на активність запалення та імунної відповіді, попереджати виникнення гіпервідповіді, так званого ‘цитокінового шторму’. Він високоефективний при будь-яких автоімунних захворюваннях таких, як бронхіальна астма, автоімунний тиреоідит, неспецифічний виразковий коліт, ревматоідний артрит тощо., має протиалергічний та противірусні ефекти;
- впливає на нейрогенез, тобто на утворення нових клітин мозку та їх зв’язків. У пацієнтів з хворобою Альцгеймера, Паркінсона, при деменції часто відмічається вкрай важкий дефіцит вітаміну Д;
- має антионкогенний ефект, оскільки є необхідний для проліферації та дозрівання клітин, і бере участь в регуляції апоптозу;
- відіграє важливе значення для здоров’я шкіри та її додатків. При дефіциті зростає схильність до виникнення псоріазу, екземи, вітиліго, а також волосся стає ламке, сухе, швидко виникає сивина;
- оскільки β-клітини підшлункової залози, які продукують гормон інсулін, також мають рецептори до вітаміну D, вчені довели в експерименті, що він має прямий захисний ефект
на них , а його недостатність асоціюється з інсулінорезистентністю, ожирінням, цукровим діабетом, полікістозом яєчників; - покращує сон, являється природнім антидепресантом, а дефіцит проявляється тривогою, неспокоєм, надмірною втомлюваністю;
- сповільнює прогресування катаракти, макулодистрофії сітківки;
- зменшує ризик серцево-судинних захворювань, зокрема гіпертонії.
Тому так важливо володіти повною інформацією про дану проблему та знати, як допомогти собі і своїм рідним. Ми часто стикаємось з симптомами дефіциту, однак не пов’язуємо їх з цим. Такі скарги, як болі в кісках, м’язах, суглобах, виражена загальна слабкість, патологічні переломи, часті простудні захворювання , схильність до депресивних станів, погане загоєння ран, порушення сну, випадіння волосся – часто пов’язані з нехваткою вітаміну Д.
А чи можливо отримати достатню кількість вітаміну Д з їжею? Більшість продуктів в натуральному вигляді, за виключенням жирної риби, містять його низьку кількість. Причому умови вирощування риби мають вирішальне значення. Наприклад дикий лосось містить до 1000 МО вітаміну Д3 на 100г, а вирощений штучно лише 250 МО. Невелика кількість Д3 є в молочних продуктах, яєчних жовтках, яловичині,печінці. Д2 утворюється при УФ- опроміненні в грибах та рослинах і часто використовується в розвинутих країнах для штучного збагачення продуктів харчування. Отже, аналізуючи ті джерела з яких ми можемо отримати вітамін, розуміємо, що в наших умовах ми змушені додатково його отримувати у вигляді біологічно активних добавок.
А чи потрібно приймати вітамін Д саме Вам і як правильно підібрати дозування препарату? Для оцінки індивідуальної потреби рекомендується визначити загальний 25(ОН)D в сироватці крові.
Дефіцит визначається при показнику 25(ОН)D<20нг/мл, недостатність 20-30нг\мл, нормальний рівень 30-80нг\мл.
Для попередження дефіцитного стану для дорослої особи необхідно приймати 600-800 МО вітаміну Д на добу, що дозволяє досягнути рівень 25(ОН)D більше 20нг/мл. Однак, щоб вийти на показник більше 30 нг/мл, дозування має становити 1500-2000 МО на добу. При призначенні терапії необхідно зважувати індивідуальні особливості кожного пацієнта, супутню патології та персоналізовану потребу кожного зокрема. Тому найкраще Ваше рішення – консультація кваліфікованого спеціаліста!